Skip to content

Кліматична політика

Кліматична політика України визначена кількома міжнародними та внутрішніми документами, зокрема: Паризькою угодою, Стратегією низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, Угодою мерів, Європейським зеленим курсом.

Паризька угода

Паризька угода – це головний міжнародний документ, який закликає всі країни світу об’єднатися у боротьбі з кліматичною кризою. Угоду ще називають «планом дій для порятунку Планети».

У 2015 році Україна разом із 194-а країнами світу підписала Паризьку угоду. Цей міжнародний документ зобов’язав підписантів зменшити вплив на зміну клімату та не допустити підняття середньої глобальної температури планети вище, ніж на 1,5-2°С від доіндустріального рівня. Угода також передбачає, що розвинені країни мають підтримувати менш розвинені країни у скороченні викидів і адаптації до наслідків кліматичної зміни.

«Для України участь у реалізації Паризької угоди може стати гарним «ліфтом» для запровадження і в подальшому – застосування нових технологій. Ми відчуваємо це, і хотів би сказати, що Мінприроди має такими своїми кроками формувати інше бачення щодо довкілля в країні», – заявив тодішній міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.

Паризька угода запропонувала конкретний інструмент для підписантів. Кожна країна зобов’язалася знижувати парникові викиди по відношенню до показника за 1990 рік шляхом Національно визначених внесків (НВВ). Парадокс полягає у тому, що порівнювати показники України з цим роком є марним, адже після 1990-го року українська економіка настільки “впала”, що «скорочення» означає фактичне підвищення викидів.

У липні 2021 року уряд затвердив нові цілі України зі зниження викидів парникових газів – оновлений національно визначений внесок (НВВ2). Він передбачає, що до 2030 року викидів парникових газів в Україні має бути на 65% менше від рівня 1990 року. Це означає зниження на 7% від рівня 2019 року.

Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року

Окрім Національно визначених внесків Паризька угода зобов’язувала країни розробити Стратегію низьковуглецевого розвитку. Згідно з цим документом, Україна бере на себе відповідальність за перехід економіки країни на низьковуглецевий розвиток із скороченням викидів і збільшення поглинання парникових газів.

На відміну від НВВ положення та показники Стратегії не носять юридично зобов’язуючий характер і будуть переглядатись кожні 5 років з урахуванням національних обставин та можливостей. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України вважає досягненням, що Україна є восьмою країною, яка подала таку стратегію до секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату.

Угода мерів

Це найбільший у світі рух за збереження клімату та енергії на місцевому рівні. Європейська ініціатива Угода мерів об’єднує тисячі місцевих органів влади, які добровільно взяли на себе зобов’язання по досягненню кліматичних і енергетичних цілей ЄС. 

Підписанти зобов’язуються вжити заходів для досягнення мети скорочення викидів парникових газів в ЄС мінімум на 40% до 2030 року і виробити спільний підхід до вирішення проблеми пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них. Національними координаторами Угоди Мерів в Україні є Міністерство розвитку громад та територій України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

В рамках Угоди мерів діє проєкт Угода мерів – Схід (CoM East), який фінансується Європейським Союзом. Він націлений на об’єднання місцевих, регіональних та національних органів влади країн Східного партнерства в їх прагненні розвивати регіональну політику на основі принципів сталої енергії, посилення енергетичной безпеки та підтримку глобального руху в боротьбі зі наслідками кліматичної зміни.

Підписанти, що приєдналися до Угоди мерів до жовтня 2016 року, взяли на себе зобов’язання:

  • Скоротити викиди CO2 як мінімум на 20% до 2020 року.

Підписанти нової Угоди мерів по клімату та енергії з країн Східного партнерства зобов’язуються:

  • Знизити кількість викидів CO2 (і, можливо, інших парникових газів) щонайменше на 30% до 2030 року за рахунок підвищення енергоефективності та ширшого використання відновлюваних джерел енергії.
  • Підвищити стійкість своїх територій шляхом адаптації до наслідків зміни клімату.

Європейський зелений курс (European Green Deal)

Європейський зелений курс (ЄЗК) – це дорожня карта заходів, які передбачають перетворення Європейського Союзу на ефективну, стійку та конкурентоспроможну економіку, а також перетворення Європи на перший у світі кліматично нейтральний континент до 2050 року.

Зелений курс був офіційно представлений Президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн в Європарламенті 11 грудня 2019 року.

Ключовими напрямами ЄЗК є чиста енергія, кліматична дія, будівництво та реновація, стійка промисловість, стійка мобільність, зменшення забруднення довкілля, біорозмаїття, стійка аграрна політика. 

Оскільки Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, то пріоритети ЄЗК повинні стати частиною державної політики. Україна відразу ж відреагувала на новий курс ЄС заявами на найвищому політичному рівні.

«Тема Європейської зеленої угоди буде пріоритетом нашого Уряду, так само, як вона є пріоритетом Європейської комісії. Ми з вами починаємо справу історичної ваги і мусимо ставитися до неї дуже ретельно і серйозно», – заявив ще у лютому 2020 року тодішній віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба.