- 0 Вступ. Про Інструмент
- 1 Підготовка основи для адаптації
- 2 Оцінка ризиків та вразливості до зміни клімату
- 2.1 Ідентифікація минулих і теперішніх проявів зміни клімату
- 2.2 Аналіз кліматичних прогнозів та майбутніх впливів
- 2.3. Ідентифікація вразливих секторів міста
- 2.4. Проведення оцінки ризиків та вразливості
- 2.5. Урахування ролі прилеглих територій при проведенні адаптації
- 2.6. Визначення основних проблем у сфері адаптації та встановлення цілей
- 2.7 Самоперевірка
- 3Визначення варіантів з адаптації
- 4Оцінка та вибір варіантів адаптації
- 5Впровадження заходів з адаптації
- 6 Моніторинг та оцінка адаптації
Принципи та фактори успіху
Питання адаптації громад до наслідків кліматичної зміни тісно пов’язане із впровадженням політик, практик та проектів, які зменшують вразливість та / або кількість ризиків та / або створюють можливості для розвитку громади у контексті наслідків кліматичної зміни.
Саме тому заходи з адаптації повинні бути міжгалузевими, багаторівневими, а у їх реалізації заохочуються міжрегіональні партнерства, що об’єднують сторони із різними знаннями, інтересами та цінностями.
Оскільки кліматична криза є глобальним та складним викликом, пов’язаним із небезпекою та невизначеністю, заохочується прагнення до пошуку інноваційних рішень. Водночас навіть для того, щоб переймати вже наявний досвід у впровадженні заходів з адаптації, потрібно інвестувати у залучення фахівців та зміцнення профільних інституцій.
Незважаючи на те, що у кожній громаді впровадження заходів з адаптації буде залежати від унікального контексту, є декілька загальновизнаних засад, які сприятимуть підвищенню якості цього процесу.
- Адаптація повинна бути сталою. Заходи з адаптації до наслідків кліматичної зміни не повинні сприяти посиленню кліматичної кризи чи обмежувати зусилля, спрямовані на пом’якшення. Слід дотримуватися принципу синергії та прагнути збалансованого підходу. Крім того, ці заходи не повинні зменшувати здатність довкілля, суспільства або бізнесу здійснювати адаптацію в інших місцях. Так, несталим є використання ґрунтових вод для зрошення в посушливих регіонах, що спричиняє зниження рівня ґрунтових вод і обмежує доступну кількість питної води для мешканців інших регіонів. Тож там, де це можливо, варто заохочувати зусилля з адаптації, які сприяють сталості (у тому числі, рішення, в основі яких лежить екосистемний підхід, а також природоорієнтованні рішення), шляхом буферизації кліматичних ризиків.
- Кращі результати – у тих, хто розбудовує партнерства. Для цього варто визначити та налагодити систему взаємодії із зацікавленими сторонами (державними органами, неурядовими організаціями, бізнесом, місцевими мешканцями) на всіх відповідних рівнях і переконатися, що вони були добре поінформовані про цілі спільної діяльності з адаптації. Впроваджувати та контролювати політику з адаптації варто із врахуванням ідей партисипативної демократії та інклюзивності, визначивши основні завдання та дотримуючись їх пріоритетності.
- Адаптація любить точність. Мова про те, що впровадження заходів з адаптації повинно бути обґрунтованим – базуватися на даних останніх досліджень чи практичного досвіду. Ухвалені рішення мають бути добре продуманими та прокомунікованими.
- Для управління кліматичними та некліматичними ризиками потрібно використовувати збалансований підхід. Зміна клімату впливає на соціальний, природний та економічний розвиток, а отже адаптація повинна бути максимально цілісним процесом, який буде включати у себе управління як кліматичними, так і некліматичними ризиками.
- Увага на фактори вразливості та екстремальні погодні умови. Саме проведення оцінки вразливості громади до наслідків кліматичної зміни має бути відправною точкою для попередження майбутніх ризиків та загроз, пов’язаних зі зміною клімату у довготерміновій перспективі. При цьому важливо забезпечити координацію та взаємодію з усіма службами екстреного реагування, а також, за можливості, дослідити ситуацію у ширших, ніж громада, географічних межах.
- Реагування на наслідки зміни клімату має бути пріоритезованим. Так, наприклад, варто приділяти основну увагу секторам, які найбільше страждають від таких наслідків, або туди, де задіяні значні інвестиції, або ж якщо йдеться про підтримку об’єктів критично важливої інфраструктури.
- Заходи з адаптації мають бути релевантними по відношенню до викликів. Серед можливих рівнів — національний, регіональний, локальний, галузевий, транскордонний). Відповідно до кожного з них, рішення необхідно модифіковувати для окремих ситуацій, а також враховуючи обов’язки та фінансування.
- Адаптація має бути гнучкою. Враховуючи те, що повністю спрогнозувати усі наслідки кліматичної зміни важко, у певних сферах (наприклад, у секторах з довгостроковим горизонтом планування) слід приймати рішення, які піддаються коригуванню. Також варто обрахувати вартість різних сценаріїв і обсяги необхідних вкладень на різних етапах реалізації рішень з адаптації.
- Адаптація має бути прозорою. Інформація про результати та витрати ресурсів на окремі діяльності повинна бути у відкритому доступі. Оскільки рішення щодо адаптації являють собою ціннісні рішення (наприклад, щодо рівня ризику), важливо, щоб інформація про розподіл ресурсів щодо них була прозорою.
- Постійно переглядайте результативність, дієвість, справедливість і легітимність рішень щодо адаптації, щоб поступово вдосконалювати їх відповідно до розвитку доказової бази і знань про вплив зміни клімату. Це вимагає організації процесу відповідно до політик та стратегічних документів, а також постійного здійснення моніторингу та оцінювання ризиків.
Джерела
- The European Climate Adaptation Platform Climate-ADAPT
- Кліматичні цілі Львова: гайд для обраних до міської ради
- Adapting to climate change: A guide for local councils
- Powiatowy poradnik klimatyczny
- ICLEI Guía de Acción Local por el Clima
- BBC: What is climate change? A really simple guide
- Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України: Вплив зміни клімату в Україні
- Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України: Результати дослідження Світового банку «Оцінка впливу, можливостей та пріоритетів для України у зв’язку зі зміною клімату»
- Met Office: Вплив зміни клімату в Україні
- ГО «Екодія»: Аналіз впливу кліматичних змін на водні ресурси України
- Радіо Свобода: У Львові у п’ятницю випало більше чверті місячної норми дощів – ДСНС
- Кореспондент: Негода в Києві: дерева, що впали, пошкодили 11 автомобілів
- 24 канал: Збитки – 23 мільйони гривень: у Львові ще не оговтались від страшного буревію
- Zaxid.net: Львів’яни та керівництво міста досі підраховують збитки від негоди
- Zaxid.net: Збитки від буревію у Львові майже 6 млн грн
- ЛМР: Буревій завдав місту збитків на суму близько 23 млн. грн.
- Climate Change Risks and Vulnerabilities
- Паризька кліматична угода