Відстежуючи прогрес у впровадженні окремих дій з адаптації, підхід МіО має врешті-решт дозволити оцінити, чи досягаються основні цілі адаптації, які громада поставила під час розробки своєї стратегії адаптації. Тому чіткі та конкретні цілі є вирішальними для значущої процедури МіО. Тоді цілі можна зробити вимірними за допомогою індикаторів. Наприклад, місто Мюнхен (Німеччина) вибрало підхід, який відображає ці міркування, і оцінює, чи впроваджено запропоновані адаптаційні заходи, чи впроваджені заходи дали очікувані результати та чи цілі були досягнуті заходами.
Налагодження методу МіО вимагає поєднання надійних індикаторів, управління знаннями та активного постійного залучення зацікавлених сторін. Усі зацікавлені сторони, які мають роль і відповідальність за впровадження, мають бути частиною процесу МіО. Залучення зацікавлених сторін на ранніх стадіях процесу забезпечить безперервний моніторинг діяльності з адаптації протягом усього етапу впровадження.
Інші ключові фактори, які слід враховувати під час підготовки до моніторингу та оцінки:
- визнання компромісів: врахування компромісів у розробці підходу МіО є важливим, оскільки інколи збирання певних типів інформації може потребувати дуже великих витрат часу або ресурсів, і слід розглянути, чи вони виправдані;
- визначення базових рівнів як еталону для МіО: базові лінії мають бути визначені для всіх компонентів МіО, включаючи припущення щодо автономної адаптації, тобто адаптації без будь-якого втручання;
- розгляд ненавмисного та несподіваного: підхід до МіО має виходити за рамки простого контрольного списку показників і бути достатньо гнучким, щоб досліджувати ненавмисні та несподівані ситуації, що виникають у процесі адаптації;
- комунікація та узгодження мети моніторингу та оцінювання: важливо враховувати мотиви зусиль з МіО та повідомляти про них усіх учасників, наприклад, для того, щоб дізнатися чи працює і чому не працює, відстежувати прогрес, забезпечити рівність і соціальну справедливість тощо.
