Адаптація громад до наслідків зміни клімату

Практичні причини адаптації до зміни клімату включають:

• Прийняття рішень лише на основі даних про клімат минулого більше не є надійним стратегічним рішенням. Зі зміною клімату змінюються усереднені умови кліматичних періодів. Якщо політичні цілі та прийняття рішень ґрунтуються лише на історичних даних, вони можуть бути невдалими. Такий підхід неминуче збільшує майбутню вразливість громади до зміни клімату.

• Розгляд поточних і майбутніх наслідків кліматичної зміни необхідний, щоб допомогти уникнути недоречних і невдалих інвестицій, а також несприятливих для розвитку громади дій.

• Світова наукова спільнота однозначно визначила, що процес потепління атмосфери Планети є безпрецедентним протягом десятиліть або тисячоліть. Через надмірну людську діяльність атмосфера та океан нагрілися, кількість снігу та льоду зменшилася, рівень моря піднявся, а концентрація парникових газів зросла. Всі ці чинники можуть сприяти підвищенню температури атмосфери на 1,5ºC та призвести до незворотної зміни клімату. Через це частота та інтенсивність екстремальних погодних явищ також постійно змінюватиметься та збільшиться.

• Навіть, якщо викиди парникових газів стабілізуються на поточному рівні, кліматична система Планети продовжуватиме змінюватися як наслідок попередніх дій. Таким чином, щоб впоратися зі зміною клімату, необхідно впроваджувати ранні та проактивні дії реактивної адаптації на надзвичайні ситуації у кожному регіоні, у кожній громаді.

• Планування адаптації має важливе значення для систематичного виявлення потенційно небезпечних наслідків зміни клімату, вивчення адекватних шляхів реагування, моніторингу та оцінки їх успіху. Добре спланована рання адаптація економить бюджет громади, зберігає здоров’я та життя людей. У довгостроковій перспективі вартість бездіяльності буде значно вищою, ніж вартість своєчасної адаптації. Наприклад, останніми роками місто Львів майже щороку потерпає від буревіїв і інтенсивних опадів: наприкінці червня 2021 року два буревії повалили близько тисячі дерев і завдали збитків на 23 мільйони гривень; у серпні 2018 року негода спричинила утворенню 9 проваль, замуленню вулиць та затопленню десятків підвалів внаслідок чого для усунення наслідків понаднормово було залучено 1700 працівників комунальних служб; у серпні 2009 року буревій повалив приблизно 700 дерев і завдав збитків на близько 6 мільйонів гривень; у червні 2008 року внаслідок буревію було пошкоджено 300 квартир і 43 будівлі шкіл та дитсадків, завдано збитків на суму більше 23 мільйонів гривень. У даному випадку, одним зі сценаріїв розвитку подій могло би бути завчасне створення плану з адаптації та вкладання коштів у заходи з оновлення видового складу стійкішими для регіону зеленими насадженнями, оновлення інфраструктури з акцентом на концепцію “місто-губка” тощо).

• Багато заходів з адаптації є корисними незалежно від зміни клімату та можуть генерувати численні вигоди для низки інших стратегічних цілей громади, наприклад, таких як підвищення добробуту та якості життя.

• Проактивна та швидка адаптація сприяє довгостроковому сталому розвитку громади, може відкрити новий потенціал для розвитку, зокрема, в плані трансформації до кліматично нейтральної громади.