Глобальна зміна клімату – одна із найважливіших загроз, що впливає на подальше існування людства на Землі. Для того, щоб краще зрозуміти її природу та мати можливість планувати заходи із протидії її наслідкам, слід звернути увагу на три важливі особливості.По-перше – зміна клімату є комплексною проблемою, адже кліматична система Землі складається з атмосфери (газова оболонка), гідросфери (водні об’єкти), кріосфери (сніговий та льодовий покрив), літосфери (верхній шар земної кори), біосфери (життя) та ноосфери (людська діяльність та її результати). Всі ці компоненти одночасно перебувають у складному взаємозв’язку і складній взаємодії, прямо та опосередковано впливають на клімат.По-друге – поняття “клімату” і “погоди” не є тотожними. Погода відображає наявний стан атмосфери через температуру, тиск, вологість, хмарність, швидкість та напрямок вітру тощо. Клімат є типовим багаторічним режимом погоди.По-третє – зміна клімату зумовлена людською діяльністю і, станом на сьогодні, є абсолютно унікальним явищем через темпи світового розвитку та потенційні наслідки.
Розгорнути
Однією з вагомих ознак зміни клімату є підвищення температури атмосфери. Із підвищенням температури вплив проявляється по всій земній кулі нерівномірно. За даними дослідження «Оцінка впливу, можливостей та пріоритетів для України у зв’язку зі зміною клімату» та звіту «Вплив зміни клімату в Україні» у останні десятиліття схід Центральної Європи зазнав більшого потепління, ніж прилеглі регіони, зокрема вищий рівень потепління характерний для України: прискорення процесу зростання температури з 1980-х років призвело до того, що темпи такого зростання, які дорівнюють 0,4-0,6°C за десятиліття, перевищують середнє значення в Європі та в кілька разів перевищують світові темпи.
Зміна річної температури в Україні з 1901 року. Роки, тепліші за середній показник базового періоду 1961-1990 років, позначено червоними стовпчиками, холодніші — синіми. Чим більший стовпчик, тим більша відмінність від середнього багаторічного показника. Джерело.
Відповідно до Паризької угоди уряди зобов’язалися стримувати глобальне потепління в межах показника значно нижче за 2°C порівняно з доіндустріальними рівнями, але останні звіти IPCC та оцінки очікуваних викидів засвідчують, що нинішніх намірів недостатньо для унеможливлення потепління більш як на 4°C.
Паризька угода — угода в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року.
Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC у Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Паризька угода про клімат набула чинності 4 листопада 2016 року після її ратифікації 55 сторонами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, на частку яких припадає понад 55% обсягів глобальної емісії парникових газів. Наразі до неї приєдналися 195 країн, з яких процедуру ратифікації провели 186 держав, включаючи Україну.
Основне завдання Паризької угоди – утримання приросту глобальної середньої температури в межах 1,5-2 градусів Цельсія вище індустріальних рівнів. Відповідно до договору його учасники зобов’язуються знижувати парникові викиди по відношенню до показника за 1990 рік шляхом Національно визначених внесків (НВВ).
НВВ визначається країною добровільно на 5 років, після чого відбувається його перегляд та прийняття нових зобов’язань. Вони декларуються владою перед міжнародним співтовариством від імені Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
Відповідно до Другого національно-визначеного внеску (НОВ2), Україна націлена знизити викиди СО2 на 65% до 2030 року від рівня 1990 року. Початковий НВВ передбачав скорочення Україною викидів СО2 на 40% до 2030 року без урахування агросектору та лісового господарства.
Зміна клімату в майбутньому. Згідно з дослідженнями, у разі глобального потепління на 2°С, на сході Центральної Європи потепління буде більшим, ніж глобальне середнє значення, зокрема йдеться про підвищення температури на 3°С взимку та більш інтенсивну й частішу екстремальну спеку.
Аналіз результатів моделювання засвідчує, що за умови глобального потепління на 4°C регіональні відмінності регіонального потепління й сезонні зміни опадів додатково зростуть, при цьому екстремальна спека, яка раніше траплялася раз на 50 років, відбуватиметься майже щороку. У разі зростання температури на 4°C у світі можливе переміщення географічних зон до 400 км у напрямку полюсів, що серйозно вплине на унікальні гірські екосистеми України та призведе до масового погіршення здоровʼя населення та порушення біорізноманіття екосистем. Такий сценарій матиме найбільший вплив на східні та північно-східні регіони (Харківську, Луганську, Сумську області) та менший на західні регіони (Івано-Франківську, Волинську, Львівську області).
Як проявиться глобальне потепління на 2°C та 4°C в Україні. Джерело.
Очікується, що частота та інтенсивність екстремальних погодних та кліматичних явищ зростатиме зі зростанням температури, включаючи періоди аномальної спеки, грози, сильні опади, дощові та річкові повені, посухи, град, шквали, торнадо, сильні снігопади, дощі, що утворюють ожеледицю, налипання мокрого снігу, ожеледиця тощо. Особливо екстремальні події, відомі як «події з низькою ймовірністю та високим впливом», можуть створювати додаткові та значні наслідки для всіх секторів та екосистем, що призведе до значної кількості втрат робочих місць та засобів до існування. Більшість втрат буде зосереджено в секторах, що використовують працівників із середнім і нижчим рівнем доходу, тобто на виробництві, у комунальному господарстві, роздрібній торгівлі та туризмі.
За всіма сценаріями прогнозується збільшення річних опадів в Україні з більш інтенсивним зростанням до кінця століття. Це також сприятиме ширшим діапазонам мінливості опадів між областями, що свідчить про значні просторові відмінності. За прогнозами, в зимові місяці кількість опадів значно зросте майже на всій території країни. Прогнозується, що у літні місяці спостерігатиметься відносне зниження рівня опадів, що посилюватиметься з часом. Відтак, прогнозується, що південні та центральні області стануть більш сухими, а північні та західні – більш вологими зі зростанням невизначеності в розмежуванні між цими двома протилежними тенденціями. Зокрема, за даними моделювання у межах дослідження “Аналіз впливу кліматичних змін на водні ресурси України” на території нашої країни необхідно очікувати збільшення дефіциту водних ресурсів у зоні нестійкого землеробства — в південних регіонах України вже до середини ХХІ ст. Водночас водний сектор України зіткнеться з проблемою руйнівного впливу вод у зв’язку з посиленням паводкового режиму річок, особливо у Карпатському регіоні (басейни Дунаю, Дністра).
Наслідки негоди у Львові в серпні 2018 року. ДжерелоНаслідки негоди у Києві в травні 2022 року (Джерело)
Загальна ж характеристика оцінки наслідків кліматичної зміни в Україні є наступною:
підвищення температури та прогнозоване зниження опадів влітку протягом ХХІ століття можуть призвести до зростання посушливості та теплового стресу, що негативно вплине на сільське господарство й забезпечення продовольством;
підвищення температури та прогнозоване збільшення опадів узимку можуть збільшити продуктивність сільськогосподарських культур, але лише за нижчих рівнів потепління, пов’язаних зі сценаріями нижчої концентрації парникових газів;
збільшення дефіциту води на півдні та сході України може збільшити тиск на існуючі джерела водопостачання, що призведе до збільшення кількості населення з доступом лише до забруднених запасів води;
зменшення снігового покриву в майбутньому ймовірно змінить терміни й об’єми стоку в гірських районах, що може зменшити ризик водопілля деяких річок;
інтенсивніші та частіші випадки екстремальної спеки разом із зниженням якості повітря збільшать ризик смертності та втрати працездатності населення від теплового стресу;
морські екосистеми та біорізноманіття морів перебувають під негативним впливом: за останні 20 років температура води зросла більше ніж на 1°С, і за сценарієм високої концентрації парникових газів імовірним є потепління до 5°С до кінця ХХІ століття, що становить ще більшу загрозу морським екосистемам;
вирубка лісів і підвищення температури призводять до збільшення пожежонебезпечності, причому пожежі стають частішими та інтенсивнішими;
прогнозоване підвищення температури, нестача води й екстремальні погодні явища збільшать попит на енергію та поставлять під загрозу її постачання через навантаження на інфраструктуру;
збільшення інтенсивності злив очікувано збільшить ризики дощових паводків, що завдаватимуть шкоди інфраструктурі та майну;
очікується, що більшість негативних наслідків зміни клімату, прогнозованих на ХХІ століття, будуть гіршими за сценаріями вищої концентрації парникових газів.
Особливо відчутними наслідки кліматичної зміни стануть для мешканців великих міських громад. Посилення проявів зміни клімату та аналіз їх негативних наслідків у містах свідчать, що зміна клімату спричиняє виникнення тут унікальних проблем, що не є властивими для інших типів людських поселень. Кліматична зміна може спричинити прямі ризики, такі як, наприклад, аномальна спека чи підтоплення та непрямі – порушення нормального функціонування окремих систем міста та складнощі у наданні базових послуг населенню у водопостачанні, енергозабезпеченні, міському транспорті, охороні здоров’я тощо.
І хоча пов’язані з кліматичною зміною місцеві ризики, вразливість та здатність до адаптації варіюються, є низка ключових ознак, що властиві для більшості великих міст:
неможливість скоригувати зонування території міста, а також невідповідність будівельних норм і стандартів очікуваним змінам можуть обмежити адаптаційний потенціал інфраструктури та поставити під загрозу життя людей та їхнє майно;
кліматична зміна неоднаково впливає на жителів міста – залежно від їх статі, віку, достатку;
міські райони, які розростаються найдинамічніше, є найменш пристосованими до протидії загрозі кліматичної зміни, адже в таких районах, як правило, існує суттєвий дефіцит управління, інфраструктури тощо.
Окремі комбінації таких ознак призводять до підвищення вразливості міст до ефекту “міського теплового острова”, стихійних метеорологічних явищ, погіршення стану об’єктів “блакитно-зеленої” інфраструктури, зменшення біорізноманіття, забруднення повітря, збільшення алергій та інфекцій.
Наскільки зміниться клімат, залежить від розвитку суспільства та економіки в найближчі роки. Ці зміни відображаються в різних кліматичних і соціально-економічних сценаріях, які забезпечують правдоподібні описи можливих майбутніх станів світу, засновані на виборі, який робить суспільство.
