А інформацію про локальні кліматичні показники та екстремальні погодні явища, що відбувались в минулому та були причиною повеней, хвиль тепла або лісових пожеж, інколи неможливо отримати безкоштовно з відкритих баз даних, як це є в країнах ЄС. Попри це, за останні десятиліття збір кліматичних даних в Україні удосконалювався, що призвело до їх більшої точності.
Українські громади можуть отримати дані про клімат від регіональних центрів з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій (відповідно до Постанови КМ №1102 від 26.10.2011р. інформаційні послуги загального користування у сфері гідрометеорології, передбачені пунктом 1 додатка 3 до цієї постанови, надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування безоплатно), однак деякі показники можуть бути платними. Також інформацію про локальні впливи зміни клімату можна отримати з відкритих наукових джерел (наприклад, у пошуковій системі наукових публікацій – scholar.google.com.ua). Ще одним способом ідентифікації екстремальних погодних явищ з найвищим рівнем впливу на певній території – це аналіз повідомлень ЗМІ.
У контексті збору первинної інформації для міста важливо проконсультуватись зі структурними підрозділами виконавчого комітету міської (селищної) ради, які відповідають за сектор транспорту, охорони здоров’я, житлово-комунальної сфери, цивільного захисту населення в надзвичайних ситуаціях тощо. Зокрема, вони можуть надати інформацію про типи кліматичних загроз, які найбільше вплинули чи впливають на вашу місцевість.
Додаткову інформацію про клімат України і тенденції, які спостерігаються, читайте у Звіті «Вплив зміни клімату в Україні», підготовленому наприкінці 2021 року Національною метеорологічною службою Великої Британії Met Office та за підтримки Міндовкілля:
mepr.gov.ua/files/docs/Zmina_klimaty/2021/%D0%97%D0%B2%D1%96%D1%82.pdf
