- 0 Вступ. Про Інструмент
- 1 Підготовка основи для адаптації
- 2 Оцінка ризиків та вразливості до зміни клімату
- 2.1 Ідентифікація минулих і теперішніх проявів зміни клімату
- 2.2 Аналіз кліматичних прогнозів та майбутніх впливів
- 2.3. Ідентифікація вразливих секторів міста
- 2.4. Проведення оцінки ризиків та вразливості
- 2.5. Урахування ролі прилеглих територій при проведенні адаптації
- 2.6. Визначення основних проблем у сфері адаптації та встановлення цілей
- 2.7 Самоперевірка
- 3Визначення варіантів з адаптації
- 4Оцінка та вибір варіантів адаптації
- 5Впровадження заходів з адаптації
- 6 Моніторинг та оцінка адаптації
2.5. Урахування ролі прилеглих територій при проведенні адаптації
У контексті адаптації до зміни клімату не можна розглядати громади окремо від прилеглих територій, що їх оточують. Населені пункти залежать як від близьких територій, так і від більш віддалених у питаннях отримання різних послуг та продуктів, пов’язаних з кліматом: виробництво сільськогосподарської продукції, водопостачання, інфраструктурні мережі, виробництво енергії, поводження з відходами та стічними водами; лісові матеріали, рекреаційні можливості тощо. Тому наслідки зміни клімату можуть безпосередньо не впливати на громаду, та водночас чинити серйозний вплив на прилеглі території, що надають вищеперелічені послуги цій громаді. І навпаки, наслідки зміни клімату у місті (наприклад, підтоплення) можуть впливати на прилеглі території, якщо доступ до робочих місць, ресурсів та послуг буде недоступний або частково обмежений.
Тож, адаптація громад до зміни клімату вимагає інтегрованого підходу, який передбачає врахування особливостей міста та навколишніх територій. У цьому плані необхідно налагодити співпрацю з сусідніми громадами та обласними державними адміністраціями (районними адміністраціями) тощо.
Стійка адаптація (див. “Принципи та фактори успіху”) дає змогу уникнути перенесення ризиків від одного місця до іншого. З огляду на те, що міста тісно пов’язані як із близькими територіями, що їх оточують, так і з більш віддаленими, їх слід розглядати у ширшому контексті на різних етапах планування адаптації, в тому числі:
Крок 2.1: Ідентифікація минулих впливів (наприклад, чи вплинули минулі повені на території за межами міста? Чи застосовували заходи з управління повенями на вразливих ділянках нижче за течією від населеного пункту?)
Крок 2.2: Розуміння майбутніх наслідків (наприклад, якщо прогнозується підвищення ризику лісових пожеж, слід проаналізувати питання, як це вплине на розвиток міста або транспортних мереж?)
Крок 4: Оцінка та вибір варіантів адаптації (наприклад, чи впливає забезпечення сталого водопостачання в місті на доступність води для навколишніх сільськогосподарських районів?)
Крок 6: Моніторинг та оцінка (наприклад, чи реалізовані заходи з адаптації завдають певної шкоди навколишнім сільським територіям?)
Планування та впровадження адаптації для міської території потребує аналізу цих взаємозв’язків та координації адаптації з сусідніми муніципалітетами. У деяких країнах координація між містами здійснюється на національному чи регіональному рівнях. Там, де таких механізмів немає (в Україні, зокрема), важливо, щоб міста ініціювали налагодження діалогу та випрацьовували взаємовигідний підхід до адаптації міських та сільських територій. Інформація про залучення зацікавлених сторін див. у Кроці 1.6.
Міста не лише нерозривно пов’язані з навколишніми територіями, але і їхні ланцюги постачання та торгівлі можуть поширюватися на інші більш віддалені райони в межах або за межами країни. При проведенні оцінки ризиків та вразливості до наслідків зміни клімату у громаді слід враховувати основні фактори, пов’язані із більш віддаленими залежностями та ризиками, що виникають.
Джерела