Обізнаність з різними методиками дозволить зрозуміти, що ви отримаєте від них у підсумку та обрати найбільш ефективну, яка буде застосовуватися відповідно до можливостей міської влади. Порівнюючи методику Угоди мерів та методику, викладену у дослідженні “Оцінка вразливості до зміни клімату: Україна”, можна зробити висновок, що для написання ПДСЕРК та коректного заповнення онлайн-шаблону ПДСЕРК в особистому кабінеті на платформі MyCovenant, найбільш релевантною є методика Угоди мерів. Вона дає змогу міським управлінцям здійснити комплексний аналіз та визначити ризики і загрози, а також оцінити їхній вплив на сектори господарювання громад та ін.
Кліматичні ризики у громадах потрібно характеризувати з урахуванням декількох аспектів:
- кліматичної загрози (прогнозовані кліматичні умови);
- в контексті географічного розташування громади (наприклад, прибережна чи гірська місцевість тощо);
- постраждалі сектори і системи (наприклад, здоров’я людей, інфраструктура, транспорт, порти, енергетика, вода, соціальне благополуччя тощо);
- включно з впливом на найбільш вразливі групи населення (наприклад, людей похилого віку, безпритульних, осіб, що перебувають під загрозою бідності тощо).
Цей крок надає підтримку Підписантам Угоди мерів у розробці оцінки ризиків і вразливості (ОРВ) до зміни клімату, яка включає дані про кліматичні загрози, вразливі сектори, здатність до адаптації та вразливі групи населення. З огляду на ідентифіковані загрози, що становлять найбільші ризики для громади-підписанта, необхідно визначити ймовірність їхнього виникнення та вплив, а також прогнозовану зміну інтенсивності та частоти проявів відповідних загроз; часові рамки. Таке оцінювання здійснюється відповідно до системи індикаторів, а також ґрунтується на даних прогнозування зміни клімату.
Нижче подано покрокову інструкцію з проведення оцінки вразливості відповідно до вимог шаблону звітності ПДСЕРК.
1) У практичному кейсі для громад запропоновано алгоритм з прикладами індикаторів. На першому етапі необхідно ідентифікувати дію впливу ризиків на територіальну громаду, яка умовно позначається літерою «Е» та вимірюється за шкалою від 0 до 3 балів (див. таблицю нижче):
Дія впливу (Е), бал | Ймовірність виникнення | Опис |
0 | – | Не відбувалася протягом останніх 10 років |
1 | Низька | Спостерігалась 1-2 рази протягом останніх 10 років |
2 | Середня | Спостерігалась 3-5 разів протягом останніх 10 років |
3 | Висока | Спостерігалась 6 і більше разів протягом останніх 10 років |
2) На наступному етапі необхідно визначити рівень чутливості до ризиків, пов’язаних зі зміною клімату. Оцінку впливу умовно позначено літерою «А».
Оцінка впливу «А», бал | Рівень | Приклади індикаторів |
0 | – | Випадків не зареєстровано. |
1 | Низький | Протягом останніх 10 років були випадки підтоплення підвальних приміщень чи перших поверхів будівель. Зафіксовано кілька випадків дії впливу, наприклад, перші поверхи 10 житлових будинків були підтоплені. В дні екстремального холоду чи спеки на 1-2 години вимикали електроенергію / воду. |
2 | Середній | Зафіксовано велику кількість випадків виникнення небезпечних ситуацій, наприклад, затопило 100 га земель тощо. |
3 | Високий | Зафіксовано серйозну небезпеку та відчутні наслідки, пов’язані з ними, наприклад, більше 60% території міста пошкоджено селевими потоками або через зсув головна дорожня магістраль міста була недоступна для проїзду більше місяця. |
3). Наступним етапом є оцінка чутливості (умовно – «Z») муніципалітету до ризиків, пов’язаних зі зміною клімату, яка розраховується за формулою:
Z = E x (A1+A2+A3+A4+A5+A6+A7+A8+A9+A10+A11+A12+A13), де
Z – чутливість
E – дія впливу
A – вплив
4) Важливим кроком є визначення потенціалу до адаптації (умовно позначаємо «Н») кожного з соціально-економічних секторів громади (див. таблицю нижче).
Потенціал адаптації «Н», бал | Рівень | Приклади індикаторів |
0 | – | Відсутність інфраструктури для захисту від повеней і підтоплень. |
1 | Низький | Існує погана, недостатньо потужна система зливової каналізації, яка не обслуговується належним чином, та якої недостатньо для існуючої інфраструктури. |
2 | Середній | Управління відходами організовано добре, тому під час теплових хвиль вплив на здоров’я відсутній, існує інфраструктура для надання медичних послуг у разі виникнення такого впливу. |
3 | Високий | Існує достатня система захисту від повеней і підтоплень, яка обслуговується належним чином. У місті достатня кількість зелених зон та забезпечено безкоштовний доступ населення до питної води (напр., питні фонтанчики) для зниження негативного впливу хвиль тепла. |
5) У підсумку, відповідно до отриманих балів, визначаємо оцінку рівня вразливості соціально-економічних секторів до визначених ризиків, пов’язаних зі зміною клімату. Вона розраховується, виходячи з чутливості та потенціалу до адаптації.
Чутливість | Потенціал адаптації |
0 | | 1 | 2 | 3 |
1 – 5 | V1 | | V0 | V0 | V0 |
6 – 10 | V1 | | V1 | V0 | V0 |
11 – 15 | V2 | | V1 | V1 | V0 |
16 – 20 | V2 | | V2 | V1 | V1 |
21 – 25 | V3 | | V2 | V2 | V1 |
26 – 30 | V3 | | V3 | V2 | V1 |
Понад 31 | V3 | | V3 | V3 | V2 |
Рівень вразливості вимірюється за шкалою V0 – V3, де:
V3 – дуже високий рівень вразливості, слід вибрати варіанти адаптації і вжити термінових заходів.
V2 – високий рівень вразливості, вам слід запропонувати належні дії з адаптації для зниження вразливості.
V1 – прийнятний рівень вразливості, проте необхідно запропонувати заходи з адаптації і забезпечити регулярний моніторинг.
V0 – прийнятний рівень вразливості, тому немає необхідності проводити будь-які заходи з адаптації та здійснювати моніторинг.
