
- 0 Вступ. Про Інструмент
 - 1 Підготовка основи для адаптації
 - 2 Оцінка ризиків та вразливості до зміни клімату
- 2.1 Ідентифікація минулих і теперішніх проявів зміни клімату
 - 2.2 Аналіз кліматичних прогнозів та майбутніх впливів
 - 2.3. Ідентифікація вразливих секторів міста
 - 2.4. Проведення оцінки ризиків та вразливості
 - 2.5. Урахування ролі прилеглих територій при проведенні адаптації
 - 2.6. Визначення основних проблем у сфері адаптації та встановлення цілей
 - 2.7 Самоперевірка
 
 - 3Визначення варіантів з адаптації
 - 4Оцінка та вибір варіантів адаптації
 - 5Впровадження заходів з адаптації
 - 6 Моніторинг та оцінка адаптації
 
1.5. Створення ефективної комунікації
Ключовим фактором для забезпечення політичної та громадської підтримки, посилення участі громадських організацій та заохочення дій приватного сектору є безпосереднє інформування про основні етапи розробки плану та впровадження заходів із адаптації до наслідків кліматичної зміни у громаді.
Щоб комунікація досягла поставлених цілей, необхідно розробити відповідні повідомлення в найбільш прийнятних форматах для різних цільових аудиторій та поширити їх у найдоступніший для конкретної цільової аудиторії спосіб. Особливо важливо звернути увагу на основну термінологію. Адже навіть термін «адаптація» може спричинити нерозуміння, бо має чимало значень, зокрема, з боку кібернетики, законодавства, маркетингу, соціальних наук. Тому, перед тим як формувати інформаційні повідомлення радимо ознайомитися з глосарієм.
Приклади формату комунікацій відповідно до зацікавлених сторін:
- представники структурних підрозділів громади (відділів водопостачання та водовідведення, мобільності, енергетики тощо): зважаючи на те, що представники цієї цільової групи постійно заклопотані через великий масив поточної роботи найкращий шлях донесення інформації до них може бути формат особистих чи групових зустрічей; часто електронні листи, телефонні дзвінки або комунікація через соціальні мережі з представниками цієї ланки може не дати потрібного ефекту;
 - представники академічного середовища та науковці: поширення інформації серед цієї цільової групи може відбуватися у форматі особистих / групових зустрічей, а також через розсилку на електронні скриньки;
 - представники громадських організацій, ініціативних груп, активні мешканці: соціальні мережі є ключовим засобом зв’язку з активним громадянським суспільством; публікація інформації через офіційні сторінки громади та тематичні групи, які стосуються життя громади у великій ймовірності спонукатимуть до ознайомлення із інформацією;
 - представники бізнес-середовища: особисті / групові зустрічі з цією групою є вкрай важливими, адже сприятиме встановленню чіткого контакту та у подальшому – тісної взаємодії;
 - населення: для цієї цільової групи необхідно застосовувати всі можливі методи комунікації враховуючи соціальний статус і вік; так, для людей середнього і старшого віку інформація може сприйматися через новини місцевих медіа у електронному та друкованому вигляді, та публікації в тематичних групах у соціальних мережах, для підлітків – через вірусні відеоролики у соціальних мережах, для дітей – через яскраві роздаткові матеріали, організацію тематичних локацій під час організації свят і т.п.
 
Для того, щоб інформація не була «сухою» її можна доповнювати прикладами адаптації урбанізованого середовища з інших країн і громад може сприяти підвищенню цікавості до теми. Наприклад, можна почерпнути натхнення з платформи «Oppla», а також з «Каталогу природоорієнтованих рішень».
Джерела
- The European Climate Adaptation Platform Climate-ADAPT: Implementing adaptation
 - Кліматичні цілі Львова: гайд для обраних до міської ради
 - Adapting to climate change: A guide for local councils
 - Powiatowy poradnik klimatyczny
 - ICLEI; Programa Ciudades Sustentables, 2016: Guía de Acción Local por el Clima.
 - Угода мерів щодо клімату та енергії. Східне пертнерство